Майже через чотири місяці з початку конфлікту за участю Ірану економіка США демонструє дивовижну стійкість. У той час як спочатку війна призвела до значних потрясінь на світових енергетичних ринках і різкого стрибка цін на нафту, нещодавні дипломатичні кроки у відносинах між Вашингтоном і Тегераном допомогли послабити побоювання з приводу тривалої кризи постачання. Вже до підписання попередньої мирної угоди стало ясно, що економіка Сполучених Штатів справляється з конфліктом краще, ніж прогнозували багато експертів.

Хоча протистояння знову посилило інфляційний тиск і викликало широкі побоювання щодо можливого уповільнення економічного зростання, більшість ключових економічних показників, опублікованих з початку конфлікту, вказують на продовження високої економічної активності.

Хоча інфляція помітно прискорилася, а настрій споживачів погіршився, ринок праці залишається відносно стабільним, ділова активність продовжує зростати, а витрати домогосподарств поки що не скоротилися, попри падіння купівельної спроможності в умовах зростання цін на енергоносії.

Контраст між похмурими прогнозами та стійкими фактичними економічними даними став однією з характерних рис економіки США в останні місяці.

Але нафтовий шок не спричинив падіння економічної активності.

Історично різкі стрибки нафтових цін часто були провісниками економічних спадів США. Протягом кількох місяців здавалося, що поточний конфлікт з Іраном розвивається за аналогічним сценарієм: ціни на нафту стрімко зростали на тлі закриття Ормузької протоки, що призводило до збоїв у постачанні майже п'ятої частини світових енергоресурсів.

Проте нещодавні події значно покращили прогнози. США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, спрямований на припинення конфлікту, а судноплавство через Ормузьку протоку поступово відновлюється після зняття військово-морської блокади Вашингтоном. В результаті ціна на нафту марки WTI (West Texas Intermediate) різко знизилася порівняно з піковими значеннями воєнного часу і тепер коливається близько 69 доларів за барель - приблизно на рівні конфлікту, що сприяє зниженню інфляційного тиску, що виник у ході бойових дій.

Зниження цін на енергоносії підживлює думку про те, що США, можливо, вдасться уникнути найгірших сценаріїв, яких побоювалися багато економістів на початку року.

Попри це показники економічної активності продовжують впевнено вказувати на зростання. Індекс ділової активності у виробничому секторі (PMI), який розраховує Інститут управління постачаннями (ISM), у травні зріс до 54 пунктів, а аналогічний індекс для сфери послуг піднявся до 54,5 пункту. Обидва показники свідчать про зростання економіки, що продовжується, і різко контрастують з побоюваннями рецесії, що посилилися після початку конфлікту. Як зазначив Джонатан Голуб, головний стратег з ринку акцій у Seaport Research Partners, попит із боку бізнесу перебуває на стадії «явного розширення». При цьому споживачі не демонструють ознак значного послаблення, попри зростання цін на бензин.

Частково така стійкість може бути пов'язана зі структурними змінами економіки США. Есвар Прасад, професор торгової політики та економіки Корнелльського університету, в недавньому інтерв'ю Fortune зазначив: «США вже не є тією потужною виробничою державою, якою були раніше». Він наголошує, що зростальна роль сектора послуг допомогла пом'якшити удар від підвищення цін на енергоносії, а статус США як чистого експортера сирої нафти є додатковим буфером за умов поточного нафтового шоку.